17 червня - Всесвітній день боротьби з опустеленням і посухою
Щорічно людство продовжує втрачати 12 мільйонів гектарів земель та 75 мільярдів тон родючих ґрунтів, на яких можна було б отримувати 20 млн тон зерна. Від опустелювання деградації земель та посух безпосередньо страждають близько 1,5 мільярдів людей, а від нестачі води - до 40 % населення земної кулі. Щохвилини у світі деградує 10 га ґрунтів; опустелювання зазнають 23 га земель; емісія вуглецю підвищується на 6150 тон; від голоду вмирає 16 людей, з яких 12 дітей.
Згадані проблеми є надзвичайно гострими в Україні. Водною та вітровою ерозією уражені близько 57 відсотків території країни; понад 12 відсотків земель страждають від підтоплення. За різними критеріями забрудненими є близько 20 відсотків українських земель. Щороку фіксується майже 23 тис. випадків зсувів. Внаслідок абразії руйнується до 60 відсотків узбережжя Азовського і Чорного морів та 41 відсоток берегової лінії дніпровських водосховищ. Більш як 150 тис. гектарів земель порушені внаслідок гірничодобувної та інших видів діяльності. Кількість підземних і поверхневих карстопроявів становить близько 27 тисяч.
Головною причиною (приблизно 75%) опустелювання в світі вчені виділили людську діяльність, а саме чотири види діяльності людини:
- надмірна культивація земель;
- перевипас;
- вирубування лісів;
- зрошення з порушенням норм і вимог.
Попри всю світову славу українських чорноземів, проблема опустелювання для нашої країни також є актуальною, хоча проявляється вона переважно на півдні країни – в областях степової зони. Землі країни зазнають суттєвого впливу деградаційних процесів, серед яких найбільш масштабними є ерозія, забруднення, підтоплення територій.
Вперше Україна відчула загрозу опустелювання близько 40 років тому, коли в південних областях подекуди були зафіксували піщані бурі, почали зникати флора та фауна, люди стали покидати свої домівки. На даний момент там – пісок. Наприклад, Олешківські піски – понад 150 тисяч гектарів: 30 км із заходу на схід і 150 км з півночі на південь. Розташовані на Лівобережжі р.Херсонця, Херсонська область, визнані однією з найбільших пустель в Європі. Хоча пустелею їх назвати важко, скоріше, це напівпустеля. Українські бархани (так ще називають напівпустелю) поки не розростаються в розмірі. Навколо території посадили ліс (до речі, найбільший штучний лісовий масив у Європі). Окрім того тенденції до засушування зафіксувані в Миколаївській, Запорізькій, на півдні Донецької, а також у нашійрідній Одеській області. Причинами опустелювання наших земель є надзвичайно високий рівень розораності, внесення надмірних доз добрив і деградація полезахисних лісосмуг. Ще 21 грудня 2010р. Верховна Рада України прийняла Закон України №2818-VI «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020р.», яким зокрема передбачені питання боротьби із деградацією земель та досягнення цілей екологічно збалансованого землекористування.За рекомендаціями спеціалістів ООН на рівні держав повинні бути вжиті заходизадля пом’якшення наслідків посухи, що враховуватимуть результати системи моніторингу, оцінки вразливості та ризиків використання поверхневих та підземних вод, зв’язку між водопостачанням та землекористуванням, комплексну систему раннього попередження посух, стратегію диверсифікації засобів існування для людей, що постраждали від засухи, і т.д.
Питання охорони земель в умовах загострення екологічної ситуації в Україні має стати одним з найважливіших напрямків державної політики на майбутні десятиріччя, оскільки поліпшення стану грунтів відкриває значні резерви збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції і забезпечує суттєве оздоровлення екологічних умов життя людини.
