Особливості управління майном дитини

Дата: 27.09.2021 10:55

Кількість переглядів: 344

На сьогодні питання, щодо майнових прав дитини та їх охорони залишається актуальним для українського суспільства, оскільки майнові правовідносини між дітьми та їх батьками (усиновлювачами) або піклувальниками є невід’ємною частиною сімейних відносин. Водночас слід зазначити, що майнові права дитини завжди були наріжним каменем правозастосовної практики. Здавалося б, для чого захищати дітей від їхніх батьків? Утім, не можна забувати про неблагополучні сім’ї. Незважаючи на законодавчо встановлений обов’язок батьків дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах, деякі батьки по-різному розуміють свій обов’язок. Чимало дітей, залишилися без житла саме через зловживання батьківськими й опікунськими правами і неналежне виконання службових обов’язків посадовими особами органів опіки та піклування.

Тому держава встановлює ряд правових норм, які направлені на захист прав та інтересів дітей при вчиненні операцій щодо нерухомого майна. Ці функції щодо захисту покладено на органи опіки та піклування.

Тому для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування.

Право володіти і користуватися майном людина набуває з народження, проте права розпоряджатися майном людина набуває з настанням повноліття, тобто з 18 років. До досягнення 14 річного віку дитина вважається малолітньою, та не може розпоряджатись своїм майном. З 14 до 18 - річного віку діти є неповнолітніми та вважаються такими, які можуть управляти  своїм майном самостійно, а батьки лише надають згоду на здійснення ними цивільно-правових правочинів у випадках, передбачених законом.

У дітей право власності на майно може виникнути в результаті купівлі речей за власні кошти, одержання спадщини, укладання договору дарування, у результаті приватизації тощо. Вони можуть бути також власниками речей, створених їх творчою або фізичною працею. 

Батьки управляють майном, належним дитині, без спеціального на те повноваження, однак вони не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав:

1.       укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири; 

2.      видавати письмові зобов’язання від імені дитини; 

3.       відмовлятися від майнових прав дитини.

Правочини, які батьки взагалі не мають права вчиняти з майном дитини:

1.      здійснювати дарування від імені дитини;

2.       зобов’язуватися від її імені порукою.

Для отримання дозволу (згоди) від органу опіки та піклування на продаж, обмін, дарування, поділ майна, що є у спільній частковій власності або у спільній сумісній власності житла, укладання договорів конкретного користування житлом та інші, батьки та неповнолітні діти, які мають право власності на майно, або право користування майном, повинні звернутись до органу опіки та піклування з відповідною заявою, надати документи, які передбачені чинним законодавством України, а саме:

1. 1. паспорти батьків дітей (оригінали, копії);
   2. свідоцтва про народження дітей (оригінали, копії);
   3. довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків батьків та дітей (оригінали, копії);
   4. свідоцтво про укладення або розірвання шлюбу (оригінал, копія);
   5. правоустановчий документ та технічний паспорт на житло, яке відчужується, та на житло, право власності на яке або право користування яким матиме дитина (оригінали, копії);
   6. довідка департаменту адміністративних послуг про реєстрацію місця проживання батьків та дітей;
   7. довідка з місця проживання про склад сім'ї;
   8. характеристики батьків дітей за місцем їх роботи, належним чином завірені (якщо батьки не працюють, то довідка про участь батьків у вихованні дітей з місця навчання чи перебування дітей (школи, дитячого навчального закладу). Якщо дитина не відвідує школи, дитячого навчального закладу – інформація закладу охорони здоров'я;
   9. інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, що відчужується та право власності/користування яким матиме дитина.
   10. співбесіда з дітьми з 7 років.
   11. заява дитини віком від 14 до 18 років.

Заяву повинні подавати обидва батьки за наявності повного комплекту вищезазначених документів на особистому прийомі громадян відповідальному працівнику служби у справах дітей

Дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається органом опіки та піклування після перевірки, що проводиться протягом одного місяця, і лише в разі гарантування збереження права дитини на житло.

« повернутися