Лиманська громада
Одеська область, Білгород-Дністровський район

Бактеріальний опік плодових – небезпечне захворювання плодових культур

Дата: 29.05.2023 10:33
Кількість переглядів: 90

Фото без опису  В останні роки почастішали випадки захворювання плодових дерев. Найбільш небезпечною серед них є бактеріальний опік плодових. Уражуючи вегетативні і генеративні органи, збудник хвороби зумовлює зменшення врожайності, пригнічення загального стану і стійкості рослин.

Бактеріальний опік плодових (Erwinia amylovora Burill Winslow et. al.), включений до Переліку регульованих шкідливих організмів, обмежено поширених в Україні. Збудник здатен паразитувати на понад 170 видах рослин. Найбільшої шкоди завдає рослинам родини Розоцвітних – яблуні, груші, айві. З декоративних та дикорослих збудник уражує глід, піроканту, горобину, китайську айву, спірею, троянду.

Збудник зимує виключно в інфікованій рослині-господарі. Виразки, що перезимували, є найважливішим джерелом ураження квітів навесні. Бактерії проникають у рослини через квітки, рани, тріщини, продихи. З розвитком хвороби бактерії поширюються по корі, гілках і стовбуру, уражуючи все дерево, що призводить до його загибелі. Зараження рослин може відбуватися в різні періоди вегетації, коли температура повітря є оптимальною для розмноження бактерій, а також наявне зволоження, опади та комахи переносники. Найбільш сприятливими для розвитку захворювання навесні є температура повітря вище +18°С та відносна вологість повітря 17 %. Розвитку інфекції сприяють тривалі дощі та висока вологість. Співвідношення високої атмосферної та ґрунтової вологості підвищує внутріклітинну вологість тканини рослини і тим самим прискорює рівень розмноження та виживання Erwinia amylovora.

Виділяють три критичні періоди появи хвороби:

· ранньовесняний (період розпускання бруньок і цвітіння);

· літній (період інтенсивного росту дерев);

· осінній (період посиленого сокоруху).

Хвороба розпочинає свій розвиток з раптового в’янення та всихання окремих квіток, а згодом і всього суцвіття. При цьому на квітконіжках з’являються краплини ексудату спочатку прозорі або молочно-білого кольору, які потім темніють. Поява ексудату спостерігається і на інших уражених органах. Цей симптом характерний лише для Erwinia amylovora і не є властивий іншим захворюванням.

Крім суцвіть до бактеріального опіку найбільш чутливі зелені пагони, особливо ті, що розвинулись із сплячих бруньок. Кора та листки на уражених пагонах, змінюють колір, верхівка ураженого пагону звисає, набуваючи характерної гачкоподібної форми.

Внаслідок розвитку хвороби відбувається утворення виразок на корі багаторічних гілок та стовбурах, що може бути причиною відмирання скелетних гілок і навіть всієї крони дерева. Виразки на гілках є основним місцем збереження патогену в зимовий період і джерелом його поширення під час наступного сезону вегетації.

Фітосанітарні заходи при виявленні бактеріального опіку плодових:

- При виявленні опіку плодових накладається карантинний режим та вживаються заходи з локалізації та ліквідації вогнища згідно існуючих методик. Забороняється ввезення садивного та щепного матеріалу із заражених районів країн, де зареєстровано захворювання.

- Дезінфекція садових інструментів 10%-м розчином мідного купоросу, 70%-м метиловим спиртом або 10%-м розчином гіпохлориту натрію (NaOCl) та дезінфекція зрізів 1%-м розчином мідного купоросу й обмазування їх садовим варом або емульсійною фарбою.

- Викорчовування і спалювання рослин у насадженнях, де всихання дерев сягає понад 30%. Якщо зараження бактеріальним опіком незначне, допускається видалення окремих уражених гілок (під час випилювання уражених гілок захоплюють здорову тканину на 20–40 см нижче видимої межі ураження). Обов’язкова дезінфекція садових інструментів, що описано вище.

- Видалення дикорослих рослин-господарів, особливо глоду і кизильнику, що ростуть на відстані ближче 500 м до саду.

- Обмеження кількості поливів у заражених садах. Інтервали між поливами повинні бути якомога більшими, а поверхня ґрунту залишатися сухою, особливо в періоди найбільшого ризику зараження. Кращим методом поливу є крапельне зрошення.

- Проводити боротьбу з комахами-переносниками обробляючи сад інсектицидами на початку розпускання бруньок, перед цвітінням і відразу після нього, а також після збирання врожаю. Сучасні фунгіциди, крім мідьвмісних, не впливають на збудника бактеріального опіку плодових. Під час загрози поширення бактеріозу в насадженнях обробки мідьвмісними препаратами проводять, починаючи з фенофази зелений конус до закінчення активного росту однорічних пагонів з інтервалом 10–14 днів.

- При закладанні нових садів слід обирати стійкі сорти.

Державний фітосанітарний інспектор

Алла Козаченко


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь