До відома сільськогосподарських підприємств та пасічників громади!
З метою недопущення випадків отруєння бджіл під час обробки сільськогосподарських культур, сільгоспвиробники зобов’язані вживати заходи щодо дотримання у повній мірі вимог статей 30, 37-40 Закону України „Про бджільництво” (зі змінами) від 22 лютого 2000 року № 1492-ІІІ (далі – Закон).
Зокрема, згідно частини 2 статті 37 Закону фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, зобов’язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до десяти кілометрів від оброблюваних площ.
Пунктом 7 Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл, затвердженої наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини від 30.01.2001 № 9, передбачено інформування власників пасік за три доби до хімобробок із зазначенням застосовуваного отрутохімікату щодо місця (у радіусі 7 км), часу і способу проведення обробки, указується час ізоляції бджіл.
Обробки проводять у період відсутності льоту бджіл у ранкові або вечірні години. Не допускають обробку квітучих медоносів і пилконосів під час масового льоту бджіл.
Згідно з підпунктом 5.26 пункту 5 Державних санітарних правил авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів у народному господарстві України забороняється проведення авіаційних обробок пестицидами всіх груп токсичності з метою боротьби з шкідниками та хворобами сільськогосподарських культур, лісових та інших угідь, які розташовані ближче:
5 км від місця постійного перебування медоносних пасік;
2 км від рибогосподарських водойм, відкритих джерел водопостачання, місць випасу домашніх тварин, об’єктів природно-заповідного фонду (заповідників, національних парків, ботанічних і зоологічних заказників і т. п.);
1 км від населених пунктів, тваринницьких і птахівничих ферм, а також посівів сільськогосподарських культур, які вживаються в їжу без термічної обробки, садів, виноградників і місць проведення інших сільськогосподарських робіт.
Окрім цього, згідно порядку проведення заходів щодо зменшення випадків отруєння бджіл під час проведення обробки сільськогосподарських угідь пестицидами, пасічники повинні:
пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка займається бджільництвом, у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики та здійснюється лікувально- профілактичні заходи;
при отриманні повідомлення від організації про проведення обробки сільськогосподарських культур пасічник повинен вивезти пасіку в безпечне місце або ізолювати бджіл у вуликах на термін, передбачений обмеженням при застосуванні пестицидів.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про бджільництво, відшкодовується в порядку та розмірах, встановлених законодавством України, що передбачено статтею 39 Закону України „Про бджільництво”, а суперечки, що виникають у галузі бджільництва, вирішуються судом у встановленому законодавством порядку (стаття 40 цього ж Закону).
Відповідно до ст. 30 Закону України „Про бджільництво”, юридичні та фізичні особи, які проводять діяльність, що впливає або може вплинути на стан бджіл, зобов’язані забезпечити їх охорону.
Забороняється проводити оранку та будь-яким іншим чином руйнувати медоносні угіддя, застосовувати засоби захисту рослин, стимулятори їх росту, мінеральні добрива, інші препарати та здійснювати будь-які роботи, що можуть призвести до фізичного знищення бджіл під час медозбору.
Юридичні та фізичні особи, які застосовують засоби захисту рослин, зобов’язані дотримуватися діючих нормативно-правових актів, що передбачають охорону бджіл від отруєнь, а саме: ст. 30, 37-40 Закону України „Про бджільництво” від 22.02.2000 р.№ 1492-ІІІ (зі змінами), розділу 7 Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл, затвердженої Наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини від 30.01.2001 р. № 9.
